Для якісної  реалізації   завдань Базового компоненту дошкільної освіти, програми "Стежинки у Всесвіт", «Українське довкілля» були проведенні такі тематичні вивчення:

• стан роботи щодо патріотичного виховання дітей: групи №4, №2, №3;
• стан організації фізкультурно-оздоровчої роботи: групи № 1, №7, №6;
• результативність роботи з розвитку мовлення у дітей   дошкільного віку: групи  №6, №8, №5.

У групах старшого дошкільного віку, порівняно з попереднім навчальним роком, підвищився рівень засвоєння програмного матеріалу з розвитку мовлення, з правового виховання, покращився стан фізкультурно-оздоровчої роботи. Діти здатні до розумової діяльності, організовані, уміють зосередитись, старанно виконувати завдання.

В усіх вікових групах організована навчально-пізнавальна діяльність відповідно до програмових завдань. Педагоги, через різні види занять, заохочували дошкільнят до критичного мислення, творчості, винахідливості, оцінювали конкретні досягнення дітей. Належна увага приділялась пошуково-дослідницькій діяльності.

Відповідно до Концепції неперервної валеологічної освіти в Україні, робота вихователів  спрямована на формування у дітей елементарних уявлень, понять та знань про складові здоров’я людини та вплив довкілля на його зміцнення, формування практичних умінь та навичок для зміцнення здоров’я людини, виховання у дітей інтересу до зміцнення свого здоров’я. Ці завдання вирішувалися  в процесі різних видів занять, ігрової діяльності, бесід, екскурсій, наочних форм роботи тощо.

     Враховуючи актуальність проблеми, вихователі постійно працювали  над формуванням культури здоров’я вихованців, прищеплювали розуміння пріоритету здорового способу життя, надають ґрунтовні знання про основи здоров’я, щоб знання, уміння і навички перейшли у звичні, необхідні потреби.

Ефективність фізкультурно-оздоровчої роботи в группах визначається правильно спрямованою роботою з батьками з данного питання. Під час консультацій, через оформлення батьківських куточків, папки-пересувки вихователі інформували родини про їхвплив на формування фізичного здоров’я дітей. До відома батьків представлені напрямки формування культури здоров’я у дитячому садку, як саме і коли здійснюються оздоровчі заходи. Санбюлетні, консультації та рекомендації для батьків регулярно змінюються. Питання здорового способу життя розглядаються на батьківських зборах як загальних, так і групових.   Особливо необхідно відзначити продуктивну роботу з питань валеологічного виховання в групі №6 (вихователі Лоян І. А. і Редюга Л. В.).

За наслідками вивчення педагогам було надані пропозиції з метою ліквідації виявлених недоліків:

• з метою підвищення моторної щільності занять використовувати різні типии фізкультурних занять (за змістом та поставленими завданнями);           
• розробити та оформити картотеки рухливих ігор відповідно до вимог програм з атрибутами до них, картотеки народних та хороводних ігор, ігор дітей народів світу;
• залучати батьків вихованців до участі у проведенні Днів здоров’я, спортивних родинних свят та розваг;
• з метою  правильного розподілу навантаження на всі групи м’язів дітей   на різні групи м’язів, врахування пори року та місця в режимі дня розробити   циклограмами використання рухливих ігор.

Належна увага приділялася  мовленнєвого розвитку дошкільників.

Вихователями груп створено освітньо-ігрове середовище, що  сприяє  мовленнєвому розвитку дітей:

• В групах створено центри мовленнєвого розвитку, які через ігрову діяльність (яскраво оформлені дидактичні ігри, сюжетно-рольві), які  сприяють розвитку мовленнєво-комунікативних навичок дітей ;
•  Підбір цікавих матеріалів для саморозвитку дітей (сюжетні, предметні картинки, обладнання для розвитку дрібної моторики,
• Підібрано художню літературудля дітей;
• Вихователі в своїй роботі використовують методичну літературу, матеріали періодичних видань та інтернету;
• Для батьків виготовлено наочно-інформаційні матеріализ питань мовленнєвого розвитку дітей.

Слід відзначити вихователів групи №5 та №6 Федотову Н. В., Величко О. В., Лоян І. А., Редюгу Л. В., які обладнали освітньо-розвивальне середовище для розвитку мовлення дітей на досить високому рівні.

Педагоги вирішують завдання мовленнєвого розвитку дітей під час проведення спеціальних занять з розвитку мовлення, всіх інших видів освітньої діяльності, в повсякденному житті, під час самостійної ігрової діяльності дітей.

Вихователі цьому питанню приділяють значну увагу розвитку мовленнєвої компетенції, відповідно по програмних вимог  своєї вікової групи.

Логопедами і дефектологом здійснювалася ефективна навчально – корекційна робота, використовувалися активні форми і засоби активізації розвитку мовлення і фонематичного сприймання.

Вихователі і спеціалісти ефективно використовували в роботі з дітьми розвивальні і дидактичні ігри, ігрові прийоми і вправи, розумові та мовленнєві логічні задачі. Розумове виховання дітей передбачає розвиток їх мислення і мови. Разом з розвитком мовлення діти набувають навички розумової праці, у них вдосконалюється вміння аналізувати, пояснювати, доводити, міркувати. У дітей багатий чуттєвий досвід, отриманий ними від сприймання різноманітних предметів природи суспільного життя.

Вивчення і моніторинг динаміки розвитку дітей показав, що здійснювалася правильна і своєчасна організація логопедичної роботи, що сприяло усуненню мовних порушень, успішному навчанню грамоті дітей та їх адаптації в соціумі.

Були проведені:

• семінар – практикум «Наступність в роботі логопеда і батьків по закріпленню мовленнєвих навичок» (логопед          Акімова А. С.);
• виготовлений альбом віршів та забавлянок для розвитку дрібної моторики (логопед Акімова А. С.);
• консультація для батьків «Як подолати заїкуватість» (дефектолог Водзінська Т. С.);
• виготовлена пам`ятка для батьків «Спілкування з дітьми»;

Проводилася робота по залученню батьків до корекційного процесу, їм надавалися методичні рекомендації щодо створення мовленнєвого середовища та організації занять з дитиною вдома за рекомендаціями логопеда та дефектолога.

В ЗДО №241 було проведено моніторинг корекційної та відновлювальної роботи в спеціальних групах №6, №5, №8.

Вихователями продовжувалась робота над системою занять з дітьми низького і високого рівня розвитку (індивідуальні заняття, використання на групових заняттях посібників і завдань для дітей різного рівня розвитку).

 Система успішної адаптація дітей – новачків до умов ЗДО допомогла прослідкувати дієздатність рекомендацій медико – психолого – педагогічних консиліумів з адаптації, надала можливість зкорегувати роботу всіх педагогів дошкільного навчального закладу в цьому напрямку. Виконання всіма педагогами освітнього процесу рекомендацій Інклюзивно – ресурсного центру забезпечило корекцію розвитку дітей.